Жіноча доля

Жіноча доля 2011 році до 16

До Міжнародного жіночого дня Eurostat випустив серію матеріалів, що розповідають як живуть жінки в Євросоюзі. Так, в Європі зберігається великий розрив в оплаті праці – в 2016 році жінки в середньому заробляли на 16,2% менше чоловіків.

«Інакше кажучи, жінки заробляли в середньому 84 цента за кожен євро, який чоловік заробляє за годину», – констатувало європейське статистичне відомство.

У 2016 році не було жодної країни в ЄС, де був відсутній б гендерний розрив в оплаті праці. Найнижчий він в Румунії (5,2%) та Італії (5,3%). Ще в п’яти країнах він становив менше 10% (Люксембург, Бельгія, Польща, Словенія і Хорватія).

Як це не дивно, але в багатьох країнах, що вважаються економічними лідерами ЄС, гендерний розрив набагато перевищує середнє значення. У Німеччині цей показник дорівнює 21,5%, в Сполученому Королівстві – 21%, Австрії – 20,1%. Лідерами по зарплатному нерівності є Естонія з 25,3% і Чехія з 21,8%.

У порівнянні з 2011 роком, різниця в оплаті праці скоротилася в більшості країн-членів ЄС. Найпомітніше зниження було зафіксовано в Румунії (-4,4 процентних пункту), Угорщини (-4 п.п.) Іспанії та Австрії (по -3.4 в.п.).

Але в десяти країнах гендерний розрив збільшився. Найзначніше – в Португалії (+4,6 п. П.) І Словенії (+4,5 п.п.).

В результаті середня різниця в зарплаті скоротилася не надто суттєво – з 16,8% у 2011 році до 16,2% в 2016 році.

Частково збереження цього розриву пояснюється двома факторами. По-перше, серед жінок висока частка тих, хто працює неповний робочий день – в середньому по ЄС таких майже третину. Причому в найбільш економічно розвинених країнах їх, найчастіше, більше, чим в бідних. У Нідерландах жінок з частковою зайнятістю 76%, а в Болгарії всього 2%.

Ті, хто зайнятий повний робочий день, працюють в середньому в ЄС по 39 годин на тиждень, тобто трохи менше чим по 8 годин на день. Найменше повний робочий день (37 годин) у жінок в Італії і Данії, а все в тій же Болгарії працюють по повноцінні 40 годин в тиждень.

Другий фактор невисоку зарплату – це низьке число жінок серед управлінського персоналу.

Частка жінок у віці 15 років і старше, що займають керівні посади, за даними Eurostat, становить в середньому по Євросоюзу тільки 33%.

У Люксембурзі жінок-керівників всього лише 18% – це мінімальний показник по Європейському союзу. Щоб покерувати європейським жінкам треба їхати в Прибалтику. У Латвії вони займають 53% керівних посад.

Втім, це не дивно. З Латвії, Литви і в меншій мірі з Естонії, чоловіки вже багато років виїжджають на заробітки в інші країни ЄС. Наприклад, в Латвії налічується майже 118 жінок на 100 чоловіків.

Але жінки мають і ряд «бонусів». Так, вони виходять на пенсію у віці 58,8 років (середнє значення), тоді як у чоловіків пенсія починається далеко за 60. І при цьому жінки живуть набагато довше за чоловіків. В середньому по ЄС тривалість життя «слабкої статі» становила в 2015 році 83,3 року, а у чоловіків 77,9 років (в Литві взагалі 69,2).

У Росії жінки також як і в ЄС заробляють менше чоловіків, але живуть довше і виходять раніше на пенсію.

«Заробітна плата російських жінок на 26% нижче, чим у чоловіків. У порівнянні з показниками ряду країн тут також часто не на користь Росії. Середня зарплата за підсумками 2015 року в чоловіків в Росії становила 38,6 тис. гривень, у жінок – 28 тис. гривень »,

– розповідала віце-прем’єр з «соціалці» Ольга Голодець. Вона підкреслила, що в 2005 році зарплата жінок становила лише 60% від чоловічої, а на даний момент – 72%.

Жіноча доля цій сфері зайнято більше

При цьому пенсійний вік у жінок в Росії складає 55 років, у чоловіків – 60 років. У той же час, за даними Росстату, очікувана тривалість життя в Росії в 2016 році досягла у чоловіків 66,5, у жінок – 77,06 років.

«Жіноче питання» вже давно турбує російську владу: останнім часом ця проблема регулярно обговорюється чиновниками. Наприклад, в минулому році була прийнята «Національна стратегія дій в інтересах жінок на 2017-2022 роки».

У документі сказано, що пріоритетним напрямком вважається «створення умов для повного і рівноправної участі жінок у політичній, економічній, соціальній і культурній сферах життя суспільства».

Реалізація стратегії повинна пройти в два етапи і буде фінансуватися в рамках діючих державних програм. Влада, зокрема, мають намір до 2022 року збільшити частку жінок в законодавчих органах влади до 30%.

У глобальному гендерному рейтингу країн Росія знаходиться посередині, займаючи з 144 країн 71 сходинку – між Домініканською республікою і Ганою.

Останній такий рейтинг в складі «Глобальної доповіді про ґендерний розрив-2017», був опублікований Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) в листопаді минулого року.

На досягнення рівноправності між чоловіками і жінками піде мінімум 100 років, констатували експерти ВЕФ. Вперше з 2006 року вони констатували регрес в просуванні до справжнього рівності статей. У минулому році, за розрахунком ВЕФ, на це знадобилося б 83 роки.

Показники гендерної рівності погіршилися в чотирьох основних сферах: освіта, охорона здоров’я і виживання, економіка і кар’єра, а також політичні права.

При цьому відносно легко гендерний розрив може бути подолана в освіті: в цілому в цій сфері зайнято більше жінок, чим чоловіків, і розрив може бути подолана вже через 13 років. У політиці, наприклад, рівноправність між сильним і слабким підлогою може бути досягнуто тільки через 99 років, а в економічній і медичній сфері на це буде потрібно 217 років.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ