Мама засмутиться

Мама засмутиться подібних сцен, то не

Поїхала я якось до подруги в гості на метро. Відстояла належних 40 5 хвилин в переповненому стрибків вагоні в компанії сплячих на ногах суроволіцих полицеских і зграйки наляканих жінок з сумками, і вийшла на свободу, жадібно ковтаючи свіже повітря і спотикаючись на кожному метрі: маса вийшли спільно зі мною людей була надзвичайно щільною, і по через це йти ще деякий час було не так вільно, як хотілося.

У супермаркеті, який я відвідала по дорозі від метро, ​​я довго непокупки і сперечалася з касиркою, яка спробувала під шумок всучити мені рвану купюру вартістю в тисячу гривень. Порадивши їй підібрати для мене найбільш прийнятний варіант, я приготувалася до прикрої дискусії на підвищених тонах, але, явно, мій в повному обсязі дружній вигляд подіяв на тітоньку за касовим апаратом належним чином. Вона все-таки поміняла купюру, витягнувши її з вражаючою пачки, і зі словами «наступний! Пакет потрібен?» Кинула її мені спільно з жменькою монет.

Побажавши їй всього благого, я попрямувала до подруги, яка вже встигла порядком жахнутися.

-Ти де? – питала вона мене кожні 5 хвилин в телефонну трубку.- Давай, я зустріну тебе, мабуть, знову заблукала!

Я заспокоїла її і прискорила крок. У під’їзд будинку, в якому проживає подруга, я вбігла, гримнувши пакетами з їжею об двері, і тим самим розбудивши консьєржку.

Під її голосіння я влетіла в ліфт, з якого з перекошеним від хвилювання обличчям виходила моя подруга.

-Ну, ти даєш, – сказала вона, входячи в ліфт разом зі мною і літній тітонькою з собачкою, і натиснула кнопку потрібного нам етажа.- Так довго їхала, я прям місця собі не могла відшукати!

У задушливій квартирі подруга знітилася.

-Давай, вийдемо на подвір’я, – сумно попросила вона мене. -Я тут вже спеклась. Там свіжо і вітерець, а тут як в печі, підемо, а?

Я не змусила себе довго вмовляти і навіть зраділа пропозицією. Правда, дізнавшись про те, що чоловік подруги вирішив скласти нам компанію, зніяковіла. Молода людина з’явився в дверях квартири в той самий момент, коли ми з подругою щебетали про тому- про се в їдальні, нарізаючи ковбасу і сир для бутербродів.

-Я з вами! – вимовив він рішуче, хапаючи зі столу відразу три бутерброда, і, наклавши їх один на одного, жваво відкусив.

-Ми самі, – сумно відповіла подруга, помітно бліднучи. -А ти поглянь поки телек.

… На подвір’ї було прохолодно. Наш з подругою розмова не клеїлася, її чоловік курив одну сигарету за іншою і наминав бутерброди, видаючи з ніздрів жовті струмки диму.

Подруга, нарікаючи на те, що чоловік так не кинув курити, розплакалася, а молода людина розсміявся, прикурюючи нову сигарету.

Від споглядання подібної картини мене відволік різкий крик.

-Ось негідник тупа! – закричав якийсь чоловік.

Побачивши маленьку дівчинку, яка впала на асфальтовій стежці і розсипається ягоди, я занепокоїлася.

-Чи не надумай втручатися! – попередив мене чоловік подруги, жваво відвертаючись і простягаючи руку до заключного бутерброду. Це їхні проблеми, не твої, що не підходь до них, – пробубнел він скоромовкою і поліз обніматися до дружини.

Я мовчки дивилася на волаючі дитину в панамці, плазує по стежці і вибирає ягоди.

Мама засмутиться дуже задовольняється

-Дрянь тупоголова, – тим часом продовжував опиратися чоловік, мабуть, її татусь. Сунувши руки в кишені штанів, він гнівно лаявся, поки дівчинка, стоячи на збитих колінах, тягнулася то до одній ягоді, то до іншої. -Будеш знати, як наступного разу під ноги дивитися, дубина!

Я підійшла до дівчинки, присіла і стала допомагати їй, оглядаючи її худенькі, тремтячі ручки, забруднені ягідним соком і землею.

-Мама засмутиться, – розмовляла малятко, поправляючи панамку.- Як вона зараз компот зварить?

-Як-не-як! – сердився папаша девченкі.- Третій раз за Зараз упускає ягоди, вимовив він, звертаючись до мене.

-Так допоможіть їй нести їх, – намагаючись розмовляти ввічливо, відповіла я.

-Нехай сама, бач чого ж, зобов’язана же вона до праці звикати! – чоловік тупнув ногой.-Чи не треба бруднитися, – раптом змінивши гнів на милість, попросив він мене. -Он, дивіться, тісніше і руки в соку.

-Мама засмутиться, – піднімаючи голову і дивлячись на мене, ледь чутно промовила дівчинка. На веснянкувате носику дитини криво сиділи окуляри з товстелезними лінзами, а щоки були вологими від сліз.

1 .Дорогіе читачки. якщо ви стаєте свідками подібних сцен, то не будьте байдужі і байдужі.

2. Любіть своїх дітей, довіряйте їм та частіше хваліть, це важливо не зовсім лише для їх, а й для вас.

3. Мами, якщо ви раптом побачили, що ваша 2-а половина не дуже задовольняється при ідеї про те, що необхідно виводити чадо на прогулянку, беріть цю мету на себе. Чи не примушуйте ваших діток мучитися.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ