Кельнськая вода: як одеколони завоювали спочатку чоловіків, а потім і жінок

Кельнськая вода: як одеколони завоювали спочатку чоловіків, а потім і жінок тільки на створення одеколонів

Історія одеколонів бере свій початок аж триста років тому

Ясна річ, що спочатку прерогатива душитися ними належала лише чоловікам (в основному це були королі і політики, як нескладно здогадатися). Але в наше століття загальної емансипації ці легкі свіжі аромати з цитрусовими нотами припадають до душі і жінкам.

За однією з легенд, лаври створення одеколону належать італійцеві Джованні Марії Фаріна. У 1709 році він відкрив в Кельні першу в світі парфумерну мануфактуру Farina GegenuЁber, де почав змішувати масла цитрусових з кедром.

В общем-то з тих пір і повелося, що одеколон – це завжди композиція на основі цитрусових компонентів. Одержаний аромат Джованні назвав KoЁlnisch Wasser ( «Кельнська вода») і почав активно просувати його. Тут дуже до речі прийшлася Семирічна війна. Виявилося, що Eau de Cologne відмінно дезінфікує рани і перебиває запах поту вояк.

Не варто забувати, що гігієна в ті часи була не в честі, адже навіть король Людовик XV волів просто обтиратися вологим рушником. Не дивно, що цитрусовий аромат став нагальною потребою, правда, дозволити його собі могли тільки багатії. Так, король Фрідріх II подарував одеколон Катерині II, любив кельнську воду і цар Олександр I.

Кельнськая вода: як одеколони завоювали спочатку чоловіків, а потім і жінок ці легкі свіжі аромати

Головним же шанувальником одеколонів вважають Наполеона Бонапарта. Він не тільки любив душитися ними, але навіть полоскав горло і додавав в чай. Не дивно, що у нього влегкую йшло мінімум два флакони в день. До того ж одеколони – продукти вкрай нестійкі: концентрація ароматичних речовин в них досягає всього п’ять відсотків (для порівняння: в парфум їх до тридцяти, в парфумерної воді – близько п’ятнадцяти, а в туалетній воді – вісім-десять). Великий полководець, звичайно ж, взяв з собою запас кельнської води і на війну – так одеколон потрапив в Росію. В кінці XIX століття «Нова зоря» навіть випускала «Потрійний одеколон» з портретом Бонапарта. Потрійним він називався, оскільки містив у собі три головні компоненти (природно, всі цитрусові): бергамот, лимон і неролі.

У XIX столітті одеколони вже стали більш масовими, так як парфумери навчилися створювати синтетичні молекули. Поступово легкі цитруси придбали відтінок унісекс, а в останні роки їх вже щосили стали використовувати жінки. Ще б пак, як можна відмовитися від ароматів, що ідеально підходять для денного часу. Деякі марки зробили упор тільки на створення одеколонів, наприклад, Atelier Cologne і Jo Malone.

Ароматів інших концентрацій вони не випускають в принципі. Бренд The ​​Different Company же створив окрему колекцію різноманітних одеколонів і періодично її поповнює. Ну і не варто забувати про парфумерну бібліотеку Demeter: це вже більше двох сотень різноманітних ароматів в концентрації Eau de Cologne, причому серед них можна знайти самі незвичайні – від запаху дитячої присипки і молочного коктейлю до саду після дощу і навіть похоронного бюро …

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ