Ірина Ігнатюк: «Не отримати багато — не страшно, але позбутися отриманого — прикро»

Ірина Ігнатюк: «Не отримати багато - не страшно, але позбутися отриманого - прикро» що він

Уже в 10 років вона грала в ансамблі гітаристів, а в даний час змогла своєї іскрометною грою на гітарі з’єднати воєдино R-n-B, французький рок і білоруську музику. Вона навчилася поєднувати непоєднуване, даруючи радість своїм слухачем. Дивишся на неї і бачиш елементи витонченості східної красуні, темперамент іспанської фієсти і необтяжливий погляд японської сакури. Але ж вона справжня білоруска, що долає нині простори російського шоу-бізнесу. Сама пише пісні, віртуозно виконуючи їх на гітарі і ніколи не зупиняється на досягнутому. Ірина Ігнатюк ставить за мету і знає, що стовідсотково її доб’ється, немов від цього може залежати доля цілого світу!

Гра на гітарі для вас.

— Звуки душі, мелодія серця, розкриття деяких таємниць, навіть яких сама не знаю. Гітара — це моє життя. Своєю музикою я хочу донести до слухача те, що протягом багатьох років роблять кращі гітаристи світу. Я буду намагатися і, знаю, що у мене багато вийде.

Якщо провести асоціацію Ірини Ігнатюк з порами року, ви яка в кожну пору?

— Навесні я яскрава й емоційна, даю багато концертів. Взагалі в цю пору навколо мене витає якась підвищена працездатність. Влітку — набираюся вражень і ідей, пишу нові композиції, відпочиваю і розкріпачує душею. Осінь — це підвищена концертна діяльність, пожинають плоди того, що творилося навесні. Взимку я дуже багато читаю і філософствую над собою.

Іра, влада над собою — найвища влада?

— Іноді необхідно твердо сказати собі «ні» і зупинитися. Часом це вдається тільки сильним особистостям, у яких дозріли життєві пріоритети, такі люди знають собі ціну. З іншого боку, якщо ти живеш у згоді зі своїм внутрішнім світом, панувати над собою не будеш.

Кажуть: бачити легко, але важко передбачити? Вам часто доводиться прораховувати кроки вперед?

— Багато з тих, що оточують рідко думають про те, чим будуть займатися далі. Тому вони і сидять по десять років на одному місці. Кожен день я прораховую свої кроки, щоб не допускати помилок, оскільки не дуже люблю помилятися. Подібне дозволяє тобі розвиватися. Не можу сказати, що я консервативна дівчина, швидше за я реалістка. Як сказав колись один розумний чоловік: «Не отримати багато — не страшно, але позбутися отриманого — прикро».

Що щодо того, що, чи не згрішив — не покаєшся?

— Зараз грішать всі, тому не варто вішати на людину ярлик прокаженого. Просто потрібно розрізняти свої бажання і викривати себе в тому, що чогось нехорошого робити не варто. Робіть більше добра, каятися не доведеться. Віддавайте більше, чим берете Бере — символ французького шарму, і ви станете сильніше. Адже страшний не гріх, а безсоромність після нього.

На ваш погляд, на якому рівні зараз знаходиться білоруський шоу-бізнес?

— Поки у нас все зароджується і починається, а щоб дорости до поняття «справжній шоу-бізнес» — має пройти ще якийсь час. У нас же немає ніякої школи, ми намагаємося самі навчитися, у нас немає розуміння, що таке продюсер і продюсування, а ще у багатьох артистів немає бажання по справжньому працювати, щоб вийти на європейський рівень, як це зробили Україна і Росія. Потрібно бажати більшого, прагнути до більшого, а не варитися тільки в своєму колі, де багато хто відчув себе цілком комфортно і перестали розвиватися, зупинившись на досягнутому.

Любов на даний момент у вашому житті присутній?

— Чесно зізнаюся — так! Не можу озвучити хто ця людина, він відома обличчя в московському шоу-бізнесі, тому поки все тримається в таємниці!

Ірина Ігнатюк: «Не отримати багато - не страшно, але позбутися отриманого - прикро» до поняття

Заради коханого чоловіка змогли б стати домогосподаркою?

— Ні, не змогла б! Бути домогосподаркою насправді дуже складно — адже необхідно всі вміти і робити це потрібно якісно. Я вибрала дещо інший шлях і впевнена, що мій коханий чоловік не стане ставити стіну обмеження між моєю творчим життям, де музикою я дихаю і домашніми турботами.

Чи варто нам, жінкам, боротися за своє майбутнє?

— Завжди і у всьому! Кожен день потрібно боротися за те, що може принести плоди в майбутньому. Впливати на сьогодення, змінювати його — саме це і є жіноча сила. Щоб не сталося, руки не повинні опускатися. Ми, жінки, здатні на все. На все абсолютно. І не варто боятися просити про допомогу, тому що твердження, що про неї просять слабкі — невірно. Завжди знайдеться людина, яка щиро допоможе вам подолати кризу або будь-які інші неприємності.

А хто найчастіше допомагає вам, коли раптом щось йде «не за сценарієм»?

— Це мій тато — Володимир Павлович, який на даний момент є моїм директором. Людина необмежених можливостей, впевнений в собі і сильний чоловік. Я вдячна йому за все, що він зробив для мене і робить зараз, оскільки це найдорожчий і близька людина. У мене нікого немає ближче. Так склалося в житті, що недавно померла моя мама, було важко, боляче, але ось вам живий приклад боротьби за майбутнє, руки не опустилися і ми продовжуємо жити далі. Мама завжди буде поруч і пам’ять про неї залишиться найсвітліша. Мої батьки — це головний предмет гордості в моєму житті. У будь-якій ситуації вони завжди допомагали знайти вірне рішення і не дозволяли зробити мені необачний крок.

Іра, ви щаслива людина?

— Щасливий той, хто вміє бути всім задоволений, а я задоволена. Ось вам і відповідь. Хоча є ще до чого прагнути!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *