Іноземні інвестори повертаються в Росію

Іноземні інвестори повертаються в Росію приплив іноземного капіталу не варто

Вкладення зарубіжних фінансистів в російську економіку після введення проти нашої країни економічних санкцій впали не в рази, а на порядок. Багато іноземних компаній бояться, що їхні гроші не повернуться, а будуть втрачені. Але, як показує практика, це не так. У Росії є можливість відновити місце на світовому ринку. Більш того, у нас існує перевага, що дозволяє випередити конкурентів.

Більше експатів – більше інвестицій

Ще десять років тому Москва, та й вся Росія, вважалася для західних інвесторів ласим шматочком. Відносно стабільна економіка, підкріплена високими цінами на нафту, вселяла впевненість, що в нашій країні можна заробити, а просто кажучи – є чим поживитися. Експати – зарубіжні фахівці, які не погребували роботою в царстві «вічної зими, балалайок, вушанок і білих ведмедів», – натовпами валили в Росію, щоб поповнити гаманці доходами від російських ресурсів.

Приїжджали з сім’ями, тобто були готові влаштуватися надовго. Самі купували квартири або ж дах над головою їм забезпечувала компанія, в якій вони працювали. Оплот іноземних фахівців становили співробітники з США і Європи. Однак досить багато спеціалістів приїжджали і з країн Близького Сходу або Індії. Майже половина «мисливців за російськими скарбами» займала керівні посади.

Разом з експатами в Росію тяглися закордонні інвестиції. Наприклад, в першій половині 2007 року іноземні фінансові надходження в нашу країну перевищили $ 60 млрд, що виявилося більш чим в 2,5 рази більше аналогічного показника роком раніше. В цілому за 2007 рік обсяг іноземних інвестицій в Росію перевищив $ 120 млрд.

Навіть криза 2008-2009 років не зломив віру зарубіжних фінансистів в перспективність нашої країни. Звичайно, в ході кризи інвестиції спочатку скоротилися – у 2009 році, за даними Росстату, їх число склало трохи більше $ 80 млрд. Але вже в 2011 році інвестиційні надходження зросли до $ 190 млрд. Навіть до моменту введення проти нас західних санкцій ми підійшли з непоганим результатом – в 2013 році інвестиції виявилися не нижче $ 170 млрд.

Менше інвестицій – менше експатів

Після введення санкцій ситуація дзеркально розгорнулася. Особливо гостро це стало помітно при погляді на кількість іноземних фахівців, що працюють в Росії, – вони почали тікати з нашої країни. За даними ФМС, в на початку 2015 року кількість експатів тільки з США і Західної Європи в Росії скоротилося на 34%.

Виявилося, що кількість експатів пропорційно іноземних інвестицій. Як свідчить доповідь Конференції ООН з торгівлі і розвитку, в 2014 році прямі іноземні інвестиції в Росію впали на 70%.

Може бути, повним крахом це і не стало, але був нанесений сильний удар. У 2013 році наша країна посідала третє місце в світі за рівнем іноземних інвестицій. Ми поступалися лише США і Китаю. Через буквально два роки, як з трампліна, ми скотилися на набагато гірші позиції і фактично виявилися в списку невдах.

У 2015 році в умовах падіння цін на нафту і низького курсу гривні, а також подальшого погіршення міжнародних відносин бажаючих вкладати гроші в російську економіку помітно поменшало. За даними Конференції ООН, іноземні вклади в Росію в минулому році скоротилися ще на 92%.

Про відсутність інтересу зарубіжних інвесторів до нашої країни свідчили дані досліджень аналітичного холдингу BDO International Business Compass, які щорічно проводяться спільно з Гамбургським інститутом світової економіки серед 174 країн. У 2015 році Росія зайняла лише соту сходинку. 100 – число, безсумнівно, сакральне, але ми впали нижче Нікарагуа, Парагваю, В’єтнаму та інших країн, що розвиваються.

Можна додати до цього відтік капіталу з Росії. У 2014 році він перевищив $ 151 млрд – це рекордний показник за всю історію країни. У 2015 році він доповз до $ 57 млрд – фактично вивозити вже було нічого.

Зрозуміло, що в умовах антиросійських санкцій і відсутності довіри до нашої економіки розраховувати на приплив капіталу було б дивно, але такого інвестиційного «втечі» ніхто не очікував.

Іншими словами, Крим, повернутий Росією два роки тому, обійшовся надто дорого.

Втім, український конфлікт і антиросійські санкції відлякали інвесторів не тільки від нашої країни. За оцінкою ООН, вкладення в держави з перехідною економікою (південний схід Європи і всім державам СНД) в 2014 році знизилися на 51%. Зокрема, на Україні прямі іноземні інвестиції досягли негативних значень. За підрахунками Конференції ООН, відтік інвестицій з Незалежної тоді склав $ 200 млн.

Слони пам’ятають довго

Здавалося б, зарубіжні інвестори агонізують, коли згадують про Росію. Дійсно, за останні два роки у нашої країни з’явилося безліч конкурентів, з якими доводиться боротися за засоби. Тепер це не тільки Китай, давно визнаний третьою економікою світу (а за деякими оцінками, навіть першої), але і більшість азіатських держав, а також Африка. На світову арену виходять країни Чорного континенту, що володіють значними запасами нафти, газу і металів.

Мінекономрозвитку РФ визнає, що до кінця 2016 року розраховувати на приплив іноземного капіталу не варто. За словами його голови, Олексія Улюкаєва, невелике зростання почнеться тільки в 2017 році.

На перший погляд, вірити цьому економічному відомству – робити ставку на «зеро». Раніше міністерство Улюкаєва пророкувало: зниження інвестицій в російську економіку в 2015 році складе всього 10,6%, в 2016 році і зовсім почнеться зростання – на 3,1%. Такого, як ми бачимо, не сталося. Реальні, а не прогнозовані цифри, принаймні щодо 2015 року, ми приводили вище, і вони були далекі від оптимістичного прогнозу Мінекономрозвитку.

Оцінюючи ці показники, можна повірити в те, що настав час «різати вени» або «засовувати голову в петлю». Інтерес до нашого ринку як і раніше великий, але для масового приходу іноземного капіталу поки відсутні головні умови: стійка економіка і ясна геополітична обстановка.

Однак іноземні інвестори не відступили. Відвертим втечею їх дії назвати не можна. Це було свідоме і короткочасне відступ. Гроші в Росію продовжують йти. Причому не тільки в російські облігації, за якими в подальшому буде необхідно виплачувати відсотки, а й в акції, службовці деяким запорукою довіри до російської економіки в цілому.

Індекс ММВБ штурмує історичні максимуми, не дивлячись на те, що рецесія поки не закінчилася, а геополітика не надто змінилася в сприятливу для Росії бік: санкції не зняли, а шанси на обрання лояльного до нашої країни Дональда Трампа президентом США вельми нестабільні.

Але інвесторів надихають перш за все дивідендні виплати російських компаній. Наприклад, якщо Росія добудує в Європу газопровід «Північний потік-2», чому перешкоджає Брюссель, то його західні співвласники зможуть отримати в найближчі роки в якості дивідендів близько $ 7 млрд.

Крім того, судячи з того, що візити західних фінансистів в нашу країну останнім часом почастішали (про це свідчать представники російських компаній), вони придивляються до покупки російських цінних паперів.

За минулий рік число проектів на території Росії, в які вклалися іноземні інвестори, зросла на 61%. Статистика поки не показує грошей насущних, але в перспективі є розуміння, що засоби все-таки надійдуть і наші підприємства зможуть ними скористатися. Так, за результатами дослідження інвестиційної привабливості Європи, проведеного компанією Ernst & Young, цей показник в Росії виявився одним з найвищих серед країн Старого Світу. Найбільшу увагу іноземних інвесторів привернула сфера російського виробництва.

Наведемо основні висновки дослідження: Росія зберегла 8-е місце серед європейських країн за активністю міжнародних інвесторів і зайняла четверте місце в Європі за кількістю проектів прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Більш того, число ПІІ в Росії виросло на 61%. За темпами зростання Росії вдалося вийти на перше місце в Європі серед 10 європейських країн, що лідирують за кількістю проектів ПІІ. За Росією слідують Польща, де зростання склало 60%, і Нідерланди з аналогічним показником на рівні 47%. По робочих місць, створених завдяки ПІІ, Росія зайняла 4-е місце в Європі.

Іншими словами, на порозі – свіжі гроші, що може допомогти гривні. Адже, щоб купити рублеві цінні папери, забезпечити нові робочі місця, треба спочатку купити гривня. Іноземним фінансистам доведеться витрачати долари, відповідно ЦБ не доведеться повертатися до політики валютних інтервенцій.

Або «шашечки», або «їдемо»

Але чи потрібні нам ці інвестиції? Вірніше, чи потрібні вони нашій державі? Останнім часом курс долара тримається в районі 63-64 гривень (згадаємо, що на початку року вартість «зеленого» перевищувала 83 гривні). Інший раз долар опускався до 62 гривень. Є надія, що такий коридор ми будемо бачити найближчим часом.

Іноземні інвестори повертаються в Росію поради директорів може прийняти

Не секрет, що багато політиків і економісти вважають, що курс гривні штучно «тримають» перед виборами в Держдуму. Це не зовсім так. Російська влада давно скаржилися на міцний гривня, який «душить» експорт та гальмує імпортозаміщення, а ЦБ дав зрозуміти, що не має наміру втручатися в вільне курсоутворення, не плануючи валютних інтервенцій в ту чи іншу сторону.

Розгорнути ситуацію проти гривні може хіба що різке зниження ключової ставки ЦБ або обвал цін на нафту. Малоймовірно. У разі різкого зниження ключової ставки знизиться прибутковість рублевих облігацій і приплив спекулятивного західного капіталу.

Є оптимісти, які вважають, що ЦБ на найближчому засіданні поради директорів може прийняти рішення про зниження ключової ставки на один відсоток, з 10,5% до 9,5%. Але це з розряду фантастики. За оцінкою самого ЦБ, різниця між рівнем інфляції і розміром ключової ставки повинна бути в районі 2-2,5%, і якщо відштовхуватися від прогнозованої інфляції в 7% в цьому році, то розмір ключової ставки повинен бути в районі 9,5%.

Але навіть при такому розмірі ставки капітал буде продовжувати йти в Росію, підтримуючи на плаву котирування гривні. Крім того, ЦБ вважає, що з метою боротьби з інфляцією краще пересолити, чим недосолити. На думку Банку Росії, саме високі ставки забезпечать зниження зростання споживчих цін до 4-5% в найближчі роки.

Що стосується цін на нафту, то вони, швидше за все, знайшли рівновагу в районі $ 50.

Світовий попит на нафту зростає. Глобальна економіка виросте приблизно на 3% в цьому році, а деякі країни, що розвиваються, особливо такі великі, як Китай і Індія, збільшують своє споживання на 6,5-7%. Більш того, якщо Китай буде продовжувати купувати сировину для стратегічних запасів, то ціни залишаться на колишніх місцях.

Правда, при котируваннях, що перевищують $ 50, є ймовірність зростання пропозиції сировини по відношенню до попиту. Якщо розраховувати на зростання виробництва сланцевої нафти в США, то ця небезпека зростає на очах.

Є і довгострокові ризики для цін на нафту. Полягають вони в розвитку альтернативної енергетики. Занадто мала ймовірність, що ціни на нафту повернуться до рівня $ 100 або $ 80.

Втім, прогноз нафтових цін – справа невдячна. Короткостроково на ціни впливатимуть спекуляції на тему заморозки нафтовидобутку, якесь стратегічну угоду Росії з ОПЕК. Шанси на це є. Навіщо це потрібно Росії – питання особливе. Нам не дуже хочеться урізати держвидатки і інтенсивно витрачати резерви, краще застовпити для себе вигідніші ціни в разі заморозки.

Зберігайте гроші в «різних касах»

Але для більшості нафту – предмет специфікує. Всі знають це слово, розуміють, що від цього чинника залежить розвиток нашої економіки і добробут, але не оцінюють, який вплив «чорне золото» надає на Росію в цілому.

Всі дивляться на гривня. Зараз, навіть при відносно позитивному короткостроковому погляді на російські гроші, валютні ризики все одно існують. Тому для заощаджень завжди актуальна розумна диверсифікація активів, що включає валютні та гривневі депозити, рублеві облігації і інструменти фондового ринку. Правда, якщо хтось в них розбирається.

Але самі уважні можуть вкласти зайві засоби в ПІФи, російські акції та облігації, прибутковість інвестицій в які, швидше за все, переб’є депозитну прибутковість. Ставки по депозитах знижуються слідом за інфляцією. Крім того, банки прагнуть через більш низькі виплати по депозитах отримати додатковий прибуток.

Акцій населення в загальній масі боїться, побоюючись надмірної волатильності. Даремно. У довгостроковій перспективі акції обіграють не тільки інфляцію, але і облігації. Один з найбагатших людей світу – американський фінансист Уоррен Баффет – сколотив свій капітал саме на вдалому інвестуванні в акції.

Природно, такі вкладення можна робити, якщо є вільні гроші. А як показує практика, їх немає практично у 90% російського населення.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ