Є у мене два приятеля. Один нормальний, а другий.

Є у мене два приятеля. Один нормальний, а другий. принципі законно, коли Андрій розташувався

Є у мене два приятеля. Один звичайний, а 2-ий стоматолог.
Якщо вам доводилося відвідувати в стоматологічному кабінеті, ви напевно звернули увагу на те, як чудовий док розмовляє зі своїми пацієнтами. Ми все для їх норовливі дітки, яких необхідно відвернути, похвалити, а вже потім зробити свою чорну справу.
І ось зустріч однокласників. Андрій приїхав з Німеччини, де витерпів зубний біль протягом тижня: марки економив. Серьога-доктор в цей час пив каву, шкодував про те, що відпустив зараз медсестру Зіну і, в очікуванні вечірнього напливу клієнтів, ліниво клацав кнопками компа, перебираючи базу даних. Радість зустрічі, те та се.
– А у мене зуб болить.
– Та ти що?
– Протягом тижня в Німеччині промучився.
– Ну, сідай, подивимось.
Тут і з’ясувалося, що, доживши до (без малого) 30 рочків, Андрюха карієс бачив лише по телевізору.
– Серега! Тільки я болю побоююся, – зізнався Андрій.
– Буде не боляче, – почав кровожерливо сюсюкати приятель.
– Зроби мені укольчик, – попросив Андрій.
– Укольчик? – перепитав стоматолог.
Він ще мислив, що вимога його друга звучить дещо дивно, але в принципі законно, коли Андрій розташувався на кушетці, оголивши сідниці. Він і уявити собі, як бачите, не міг, що укол можна робити ще куди-небудь.
Подібну витівку Серьога розцінив, як підготовку до 1 квітня і тому з чистим серцем вколов «димедрол». Пацієнт виявився «здоровим лосем» і тортури російської бормашиною, яку створили конструктори трактора «Білорусь», витримав з честю. Потім друзі розмовляли «за життя», пили чай з печивом.
Час пролетів трохи. За дверима стовпилися пацієнти, які вирішили відвідати стоматолога після свого робочого дня. І тут Андрюха відключився. Тому провиною тижневий недосип в комплексі з декількома кубиками «димедролу».
«Ну що з ним робити?» – подумав Сергій.

Є у мене два приятеля. Один нормальний, а другий. подумав Сергій

Народу прибуло чоловік сім, роботи море, а тут однокласник в кріслі отрубился.
Засоби виробництва не зобов’язані простоювати, – згадав Сергій і вирішив перетягнути одного на кушетку.
Тільки він відірвав Андрюха від землі, іншими словами від крісла, лише голова одного безвольно стукнула об підлокітник, як Серьога запримітив тихо увійшла в кабінет відвідувачку. Нею виявилася тісніше літня дама, яка приїхала в гості до сина з близького села. Сина вдома не виявилося (на роботі видать) і, згадавши про дірявому зубі, вона вирішила не втрачати подарунком дорогоцінного часу.
Важко передати її почуття: займаєш чергу, чекаєш, чекаєш, заходиш, в кінці кінців, а доктор в цей час бігає по кабінету з мерцем попереднього пацієнта на плечах і пробує при цьому мило посміхатися.
Чи не витримала тітка: спочатку впала сумка, а потім, правда з найменшим шумовим ефектом, і її носій.
Все б нічого, але у нас з села в місто без гостинців не їздять. Зарізаний напередодні кабанчик був знекровлений, і кров ця у дволітровій банку була доставлена ​​в місто. (В українських селах обожнюють готувати страви зі свіжої крові). Чи потрібно говорити, що банку розбилася?
Поки доктор укладав Андрійка, криваве плямочка почало витікати в коридор, де зібралися пацієнти різної ступені тяжкості. Як вони пережили таку картину, невідомо. Біль у їх мабуть пройшла, так як через кілька секунд уже ніхто не стояв під дверима стоматолога, а приїхав хвилин через 30 наряд міліції застав нахмуреного доктора, миючого підлогу, дрімаючого на кушетці пацієнта і сільську жінку п’ятдесяти років, дбайливо притискну до грудей палицю ковбаси « сервелат »- подарунок Серьоги.
З тих пір без медсестри доктор прийом не веде, та й у Андрія начебто з зубами повний порядок.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ